Гайморит

Кожен з нас хоч раз намагався швидко вилікувати з нежить, а потім кидав це заняття, керуючись народною мудрістю: без лікування нежить проходить за тиждень, а при лікуванні – за сім днів. У цьому смішному парадоксі є одне раціональне зерно – нежить має тривати не більше тижня, в іншому випадку потрібно поспішити до ЛОР-лікаря.

Ті, хто люблять експериментувати зі своїм здоров’ям, звичайно, можуть випробувати на собі десятки народних способів лікування, але це часто призводить до переходу звичайного нежитю в хронічний. Як наслідок – госпіталізація і навіть хірургічне втручання. Почнемо з симптомів і причин, а після розглянемо найбільш ефективні сучасні способи лікування гаймориту.

Симптоми гаймориту

Запідозрити у себе гайморит можна при наявності:

• закладеності носа;
• віддаючого в скроню болю, що нагадує зубний;
• посилення болю при різкому нахилі голови;
• болю при натисканні на область пазух;
• гнійних або слизових виділень з носа.

Перераховані симптоми можуть бути вираженими тільки в період загострення і затухати при хронічному перебігу хвороби, але відсутність симптомів не означає повного одужання. Неповне лікування захворювання призводить до його переходу в хронічну форму.

Чому в одних людей нежить проходить самостійно, а у інших переходить в гайморит?

Причини гаймориту

Існує безліч причин, з яких назвемо п’ятірку лідерів:

• інфікування гайморової пазухи пневмококами, стрептококами або грибками внаслідок затяжного нежитю або застуди;
• захворювання верхніх іклів;
• загальне зниження імунітету і обсіменіння слизової оболонки патогенною мікрофлорою;
• алергічні реакції слизової оболонки пазух;
• порушення відтоку слизу через травми.

Встановивши причину, лікар може вибрати найбільш ефективну стратегію лікування.

Сучасні способи лікування гаймориту

Щоб не доводити себе до необхідності хірургічного втручання, потрібно починати лікування якомога раніше. Лікування гаймориту призначається залежно від причини захворювання. Якщо гайморит виник через каріозний зуб, тоді зуб видаляють. Якщо через алергію – діють на її причину. Але найчастіше використовують медикаментозні і фізіотерапевтичні методи лікування. Фармакологія для лікування гаймориту пропонує наступні препарати:

• нестероїдні протизапальні;
• судиннозвужуючі краплі;
• антибактеріальні;
• муколітичні, або розріджуючі слиз засоби;
• протизапальні кортикостероїди у вигляді крапель.

Для досягнення максимального ефекту висококваліфікований лікар комбінує медикаментозне лікування з іншими засобами, в числі яких – апаратна фізіотерапія.

Лікування гаймориту методами апаратної фізіотерапії

Найбільший ефект дає поєднання медикаментозного лікування з фізіотерапевтичним. На пазухи впливають теплом, світловим випромінюванням або магнітним імпульсним полем, що стимулює захисні реакції організму з виробленням антитіл.

Лікар призначає хворому курс місцевих процедур за допомогою спеціальних пристроїв.

1. Апарат УВЧ глибоко прогріває тканини електричним полем високої частоти.
2. Тубус-кварц лікує ультрафіолетовими променями, покращуючи кровообіг і опірність тканин вірусам.
3. Лазер позитивно впливає на пазухи інфрачервоними і ультрафіолетовими променями.

При традиційному фізіотерапевтичному лікуванні на пазухи здійснюється вплив якимось одним фактором, який або знижує запалення слизових, або знімає біль, або допомагає знищувати патогенні мікроорганізми.

Коли без операції не обійтися

До показів для хірургічного втручання відносять:

• Розвиток ускладнень при гострому гаймориті.
• Неефективність проведеної консервативної терапії, тенденція до затяжного і рецидивуючого перебігу захворювання. Коли діагностований хронічний гайморит, операція нерідко стає найбільш ефективним способом лікування.
• Виявлення в пазусі новоутворень (поліпів, кіст, пухлин), діагностований поліпозний синусит.
• Одонтогенна причина запалення.
• Виявлення в просвіті синуса чужорідних тіл, зазвичай стоматологічного походження (уламки зубних коренів, відламалися наконечники інструментів, пломбувальний матеріал). Рідше зустрічаються предмети, що потрапили в пазуху при пораненнях лицьової частини черепа.

Операція – більш радикальне лікування. Хірургія дозволяє лікарю впливати безпосередньо на вогнище запалення в гайморовій пазусі, швидко евакуювати весь накопичений гній, усунути перешкоди для природного відтоку слизу.

Які операції проводять

Хірургічне лікування при гаймориті може включати:

• Пункція або прокол пазухи для одномоментної евакуації основної частини виділень і введення лікарського препарату. Проводиться спеціальною голкою, під місцевою анестезією. Дозволяє швидко полегшити стан пацієнта, але не завжди призводить до стійкого результату. Пункція найчастіше проводиться при гострому запаленні без гнійних ускладнень.
• Гайморотомія, розтин гайморової пазухи для доступу до її внутрішніх стінок. Для цього накладають розріз поруч з верхніми яснами або під середньою або нижньою носовою раковиною, рідше застосовують доступ через лицьову частину щоки. Завдяки гайморотомії лікар отримує можливість повністю видалити гній і ретельно промити уражену ділянку, усунути новоутворення і грануляції (поверхневі запальні розростання), створити необхідний для відтоку виділень дренаж.

Існують і менш затребувані процедури (наприклад, балон пластика гирла синуса). Вони не завжди дають стійкий ефект і досить часто призводять до рецидивів, тому використовуються в основному як доповнення до основної операції.

Гайморотомія: як і де проводиться

Гайморотомія – найбільш результативна операція по лікуванню хронічного гаймориту. Вона може проводитися за допомогою класичних хірургічних інструментів, але в даний час перевага віддається малоінвазивній ендоскопічній методиці.

Використання ендоскопа дозволяє візуально контролювати всі маніпуляції, підвищує точність процедури, істотно знижує її травматичність і рівень крововтрати. Відновлення після ендоскопічної гайморотомії проходить швидше і легше, ніж після класичних операцій на синусах. Пацієнти при цьому не мають потреби в тривалій госпіталізації і вже через 2-3 години можуть покинути клініку.