Гострий середній отит у дітей

Під гострим середнім отитом розуміють запальний процес, локалізований в порожнинах середнього вуха. Захворювання проявляє себе одним або декількома характерними симптомами: біль у вусі, підвищення температури, виділення з вуха, зниження слуху, у дітей – збудження, дратівливість, блювота, пронос. Згідно з даними статистики гострий середній отит (ГСО) є однією з найбільш частих причин звернення до лікаря і призначення антибіотиків у дітей.

В 2/3 випадків ГСО викликаний комбінованою бактеріально-вірусною інфекцією. До найбільш частих бактеріальних збудників інфекції відносять S. pneumoniae, nontypeable, H. influenzae, і Moraxellacatarrhalis. Використання техніки ПЛР дозволило виявити вірусних патогенів захворювання: респіраторний синцитіальний вірус, пікорновіруси, коронавіруси і вірус грипу.

Діагностика гострого середнього отиту у дітей часом представляє нелегку задачу, що пов’язано неспецифічністю скарг і даних огляду.

У дітей молодшого віку спостерігаються такі симптоми, як лихоманка, неспокій, головний біль, апатія, порушення сну, нудота, діарея, відмова від їжі. Жар відзначається приблизно в половині випадків, при цьому підвищення температури тіла вище 40С нетипово для неускладненого перебігу захворювання.

Вушний біль – частий, але не обов’язковий симптом отиту, більш характерний для дітей старшого віку.

Огляд – найважливіший етап в діагностиці гострого середнього отиту. Перед виконанням огляду оцінюють стан зовнішнього слухового проходу і вушної раковини. Часто барабанна перетинка візуалізується лише частково внаслідок обструкції зовнішнього слухового проходу сірчаними масами. Набряк барабанної перепонки – важлива ознака гострого середнього отиту. У разі тяжкого перебігу захворювання барабанна перетинка може нагадувати пончик: виражене набрякання по краях внаслідок скупчення гною з втягнутим центром.

Зміна кольору і прозорості барабанної перетинки повинні також оцінюватися лікарем при виконанні отоскопії. Почервоніння барабанної перетинки може бути інтерпретовано не тільки як ознака запалення, але і як реактивне явище внаслідок плачу дитини або підвищення температури тіла. До інших ознак, які можуть бути виявлені в ході отоскопії, відносять рівень рідини, бульбашки повітря або зниження прозорості барабанної перетинки. Дані ознаки неспецифічні і можуть спостерігатися при деяких інших захворюваннях.

Інтерпретація результатів огляду пацієнта багато в чому залежить від досвіду лікаря і технічних особливостей використовуваної оптичної техніки.

Інструментальні методи обстеження

До інструментальних методів діагностики гострого середнього отиту відносять пневматичну отоскопію і тимпанометр. В амбулаторних умовах однаково часто використовують обидва зазначених методи. Виконання інструментальних обстежень необов’язково для пацієнтів з набряком барабанної перетинки, зокрема у дітей, коли маніпуляція може бути дуже болючою.

Лікування

Біль у вусі в дітей з гострим середнім отитом може бути досить інтенсивним, в зв’язку з чим необхідно призначення знеболюючих препаратів. Рекомендовано використовувати анальгетики з групи НПЗП, зокрема ібупрофен і ацетамінофен. Місцеві анестетики, такі як лідокаїн, прокаїн і бензокаїн можуть застосовуватися у дітей старше 2 років. Для пацієнтів молодшого віку дані препарати не рекомендовані в зв’язку з можливими побічними ефектами.

Варто відзначити, що аплікації зігріваючих і охолоджуючих речовин, масел і рослинних екстрактів не рекомендовані для лікування гострого середнього отиту.

У літературі зустрічаються дві основні концепції щодо антибіотикотерапії гострого середнього отиту:

1) негайне призначення лікування;

2) динамічне спостереження протягом 48-72 годин.

Вибір тактики залежить від віку пацієнта і тяжкості перебігу захворювання і повинен бути обраний спільно з лікуючим лікарем.

Препаратом вибору для терапії гострого середнього отиту у дітей, які не застосовували протягом останнього місяця антибіотики, є амоксицилін. Рекомендована доза амоксициліну становить 90 мг / кг маси тіла, розділена на 2 прийоми. Тривалість терапії від 5 до 10 днів. Десятиденний курс рекомендований для дітей віком до 2 років, з перфорацією барабанної перетинки, рецидивуючим середнім отитом. Для дітей старше 2 років з нормальним імунним статусом, без перфорації барабанної перетинки і легким перебігом захворювання, лікування може початися з динамічного спостереження. Варто зазначити, що динамічне спостереження передбачає необхідність антибактеріальної терапії у разі відсутності позитивної динаміки або погіршення стану пацієнта протягом 48-72 годин.

Профілактика

Згідно з деякими дослідженнями, відмова від грудного вигодовування асоційована з ризиком гострого середнього отиту у дітей. Можливо, ГВ перешкоджає колонізації носоглотки патогенною флорою. Дослідження підтвердили, що мікрофлора носоглотки дітей, які перебувають на штучному вигодовуванні заселена колоніями патогенних мікроорганізмів. Додаткову роль можуть грати секреторні імуноглобуліни, присутні в молоці, а також активна робота мускулатури під час смоктання.

Антибіотикопрофілактика

Рішення про антибіотикопрофілактику має прийматися на підставі аналізу комплексу чинників в кожному конкретному випадку. Профілактичне застосування антибіотиків сприяє скороченню епізодів отиту на термін її застосування. До негативних наслідків антибіотикопрофілактики відносять колонізацію носоглотки антибіотико-резистентними штамами.

Шунтування

Рішення про необхідність шунтування має прийматися з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного пацієнта, а також можливих ризиків даної процедури. Приймаючи рішення про необхідність виконання даного хірургічного втручання, слід враховувати що шунтування не рекомендоване в разі наявності ексудату в барабанній порожнині менше 3 місяців з моменту встановлення діагнозу.

Заходи щодо уникнення попадання води в слуховий проход- використання вушних вкладишів, відмова від водних видів спорту можуть не застосовуватися у дітей з виконаним шунтуванням.

Висновок

У більшості випадків гострий середній отит проходить самостійно, але можливі ускладнення, пов’язані зі стійким зниженням слуху, становлять велику соціальну значимість. На тлі терапії загальні і місцеві симптоми захворювання нівелюються протягом 48-72 годин. Уважний огляд, використання необхідних інструментальних методів обстеження та клінічних рекомендацій, заснованих на принципах доказової медицини, дозволять уникнути неправильної діагностики гострого середнього отиту, і пов’язаного з цим необгрунтованого призначення антибіотиків і деяких інших препаратів і маніпуляцій.