Коли говорять про запальні захворювання органів малого тазу (ЗЗОМТ), мають на увазі запалення жіночих статевих органів, розташованих у верхніх відділах репродуктивного тракту.

До цих патологій відносять:

  • ендометрит (запалення внутрішньої оболонки матки);
  • сальпінгіт (запалення фаллопієвих труб);
  • оофорит (запалення яєчників);
  • тубооваріальний абсцес (вогнище гною в фаллопієвій трубі);
  • пельвіоперитоніт (запалення очеревини);
  • можливі поєднання цих захворювань.

Статистика свідчить, що з цими захворюваннями звертаються в амбулаторію 60-65% від загальної кількості пацієнтів, а близько 30% поступають в гінекологічні стаціонари.

Звідки беруться запальні захворювання органів малого тазу

Всі перераховані хвороби – наслідки інфекції, найчастіше викликаної гонококами і хламідіями (в сукупності до 80% випадків). Однак вони можуть виникати не тільки внаслідок інфекцій, що передаються статевим шляхом. Так, їх можуть викликати бактерії, які виявляються в статевому тракті і в нормі: гарднерели, стрептококи та інші.

Факторами ризику цієї групи захворювань є:

  • перенесені венеричні хвороби;
  • наявність більше одного сексуального партнера;
  • наявність інших статевих партнерів у вашого партнера;
  • раніше перенесені запальні захворювання органів малого тазу;
  • вік до 26 років;
  • спринцювання;
  • використання внутрішньоматкової спіралі.

Симптоми запальних захворювань органів малого тазу

До основних симптомів запальних захворювань відносяться:

  • біль в нижній частині живота і області тазу;
  • інтенсивні виділення з неприємним запахом;
  • кров’янисті виділення з піхви в період між місячними;
  • біль під час статевого акту;
  • підвищення температури тіла;
  • біль при сечовипусканні.

У серйозних випадках симптоматика може бути гострою, з дуже високою температурою, сильним болем у животі і блювотою. Іноді симптоми можуть бути слабкими, ледве помітними. При їх появі потрібно звернутися до гінеколога, не відкладаючи візит.

Без лікування ЗЗОМТ можуть вести до розростання сполучної тканини в статевих органах (рубцювання), утворення абсцесів. До ускладнень ЗЗОМТ відносять безпліддя, позаматкову вагітність, хронічний тазовий біль.

Діагностика запальних захворювань органів малого тазу

У клініці лікар поставить попередній діагноз після розпитування та огляду. Далі, виходячи з клінічної картини, він призначить додаткові обстеження, які можуть включати:

  • ультразвукове дослідження (УЗД) органів малого тазу;
  • бактеріологічне дослідження мазка з піхви або уретри;
  • аналізи сечі і крові;
  • лапароскопічне дослідження;
  • біопсію ендометрія.

Як бачимо, в деяких випадках можуть знадобитися інвазивні методи. Діагностика і лікування ЗЗОМТ можуть бути досить складними, вимагати досвіду і ерудиції від фахівців, а також хорошого устаткування.

Лікування запальних захворювань органів малого тазу

Головним методом лікування ЗЗОМТ є антибактеріальна терапія, тобто антибіотики. Це може бути один препарат або їх комбінація. Лікар обирає ліки в залежності від того, які бактерії стали причиною хвороби. Якщо проведено тест на чутливість до антибіотиків, терапія змінюється з його урахуванням. Ефект лікування починає відчуватися через кілька днів. Пам’ятайте, що лікування антибіотиками потрібно доводити до кінця, не перериваючи його, коли стало трохи легше. Щоб переконатися, що лікування було ефективним, потрібно відвідати лікаря.

Паралельно може знадобитися лікування статевого партнера, щоб попередити повторне зараження. Від статевого життя на час терапії потрібно утриматися.

Задати запитання

Залиште нам повідомлення і ми відповімо Вам в найближчий час.