Захворювання сечовидільної системи

Про це не соромно говорити, адже до захворювань органів сечовиділення схильна абсолютно кожна людина. І в цій статті ми обговоримо, які захворювання урологічного спектру зустрічаються в природі, які у них симптоми і як захистити свій організм від їх розвитку.

Лікарі-урологи щодня діагностують безліч патологій сечовидільної системи у людей будь-якого віку. Всупереч міфам, урологічні захворювання далеко не завжди безпосередньо пов’язані зі статевими інфекціями. Навіть навпаки, найчастіше вони розвиваються з інших причин.

Які бувають захворювання

Найчастіше діагносовані захворювання – це цистит і уретрит. Це захворювання інфекційної природи, які виникають внаслідок проникнення шкідливих організмів в сечовий міхур через уретру або кишечник.

На другому місці – пієлонефрит і сечокам’яна хвороба. Пієлонефрит – запальне захворювання нирок – часто виникає як ускладнення невилікуваного циститу, але може виникнути і як самостійна патологія. Сечокам’яна хвороба – це процес утворення каменів і кристалів в нирках, сечоводах і сечовому міхурі.

На третьому місці – доброякісні (кісти, дивертикули) і злоякісні новоутворення (рак). Найчастіше розвиваються у певних груп людей:

• курців;
• тих, хто часто контактує з аніліновими барвниками;
• осіб, які мають вроджені аномалії і хронічні захворювання органів малого таза (статеві органи, органи сечовиділення).

Зустрічаються й інші захворювання – лейкоплакія, нетримання сечі, поліпи в сечовому міхурі, грижа і склероз сечового міхура. До даних захворювань призводять порушення в роботі органів – нирок, сечового міхура і сечоводів та їх невилікувані патології.

Симптоми

У більшості захворювань органів сечовиділення симптоми схожі, що ускладнює самостійну діагностику:

• Болі внизу живота (тягучі, ріжучі, ниючі);
• Часті позиви до сечовипускання (в тому числі нічні);
• Болі під час позиву і процесу сечовипускання;
• Відчуття переповненості в сечовому міхурі;
• Відчуття стороннього тіла в уретрі;
• Зміна кольору сечі;
• Домішки в сечі (в тому числі кров);
• Підвищення температури до 37-38 С.

У ряді випадків захворювання можуть протікати безсимптомно в прихованій формі. Це привід хоча б раз на рік проходити профілактичні медогляди і здавати аналізи на виявлення прихованих інфекцій.

Фактори ризику

Від захворювань сечовидільної системи не застрахована жодна людина, однак існує ряд факторів ризику, які підвищують вірогідність захворювання інфекційної або онкологічної природи. До них відносяться:

• Сечостатеві інфекції.
• Незахищені статеві акти.
• Недостатня гігієна статевих органів.
• Вагітність.
• Куріння.
• Надмірне вживання солі і червоного м’яса.
• Безконтрольний прийом ліків і БАДів.
• Цукровий діабет.
• Артеріальна гіпертензія.
• Ожиріння.

Цей перелік не означає 100% ймовірність розвитку захворювань, але якщо ви знайшли себе в групі ризику, варто приділити увагу своєму здоров’ю і не ігнорувати симптоми. Поговоріть зі своїм лікарем про те, як поліпшити якість життя і знизити ризики.

Вагітним жінкам обов’язково потрібно своєчасно відвідувати гінеколога і повідомляти про всі підозрілі симптоми. У 7% випадків під час вагітності при зараженні інфекцією сечового міхура розвивається пієлонефрит.

Профілактика

У лікарів є кілька рекомендацій, які допоможуть уникнути розвитку захворювань сечовидільної системи:

• Не переохолоджуйте органи сечовиділення – одягайтеся по погоді і не носіть в мороз короткі куртки і тонкі штани, не сидіть на холодному і не проводьте багато часу в холодній воді.
• Пийте достатню кількість рідини протягом дня.
• Уникайте незахищених статевих контактів з неперевіреними партнером.
• Слідкуйте за гігієною – приймайте душ щодня, носіть чисту білизну з натуральних матеріалів, вчасно міняйте засоби жіночої гігієни під час менструації.
• Не зловживайте алкоголем, кавою та чаєм, жирною, копченою та маринованою їжею.
• Відмовтеся від куріння. Куріння підвищує ризик розвитку онкології сечовидільної системи в 4 рази.
• Лікуйте захворювання вчасно. Навіть легкий цистит може стати хронічним, і потрапивши в нирки викликати розвиток пієлонефриту – більш важкого і небезпечного захворювання.
• Слідкуйте за перебігом ваших хронічних захворювань і регулярно проходьте обстеження.

Як лікувати захворювання сечовидільної системи?

Самостійно поставити діагноз і вилікуватися в разі розвитку урологічних захворювань найчастіше неможливо. Симптоми різних захворювань можуть бути схожі, і через незнання людина може неправильно класифікувати симптоматику і почати невірне лікування, тим самим посилюючи перебіг хвороби.

Кращим рішенням при появі перших неприємних симптомів звернутися до лікаря уролога. Уролог проведе діагностику, призначить лікування або направить вас до лікаря іншого профілю в залежності від виявленої патології.